«Нас ніхто не вважає за людей» – кримське село без світла
У дачному кооперативі люди кажуть, що світло зникло ще за два дні до підриву опор
26.11.2015
Емір Достім
У Криму чим далі від міста чи районного центру, тим гіршою є ситуація з електропостачанням. Якщо в Сімферополі й інших великих населених пунктах через три дні після повного знеструмлення півострова з'явилась якась визначеність у графіку вимкнень електрики, то у віддалених місцях картина гнітюча: тут немає ні світла, ні води, ні газу. «Крим.Реалії» вирушив до одного з таких сіл у Бахчисарайському районі.
Дорога Сімферополь – Севастополь. 32-й кілометр. Одразу за АЗС – поворот праворуч. Звертаємо увагу, що на заправці немає ні газу, ні 92-го, ні 95-го, ні 98-го бензину. Тільки дизельне паливо за ціною 37,49 рублів за літр. Проїжджаємо ще кілька кілометрів вгору дорогою – село Вікторівка. У місцевому продуктовому магазині розповідають, що тут електрику дають по годинах.
«Після аварії світло було, дали на кілька годин, потім відключили – нічого, переживемо», – каже продавчиня.
Зустрічаємо селянина. Він зізнається, що особливих труднощів через відсутність електрики не відчуває, оскільки має дизельний генератор, до того ж, у Вікторівці постійно є газ і вода. «Коли відключають і дають світло, мені важко сказати, у мене постійно працює генератор», – розповідає чоловік.
На питання, як у селі ставляться до підриву ЛЕП у Херсонській області, через що Крим залишився без електрики, співрозмовник ставить зустрічне запитання:
Так, зараз у в'язниці сидять кілька людей, але чому через це мають усі страждати?
– А як ви думаєте? – він витримує паузу і продовжує. – Хорошого мало. Люди сприймають події негативно. Так, зараз у в'язниці сидять кілька людей (фігуранти «справи 26 лютого» заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, активісти Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі, яких вимагають звільнити учасники блокади Криму, після чого обіцяють пустити ремонтників до відновлення підірваних електроопор в Чаплинці Херсонської області – ред.), але чому через це мають усі страждати?
Чоловік радить проїхатися далі, щоб поцікавитись думкою жителів розташованого в селі Маловидне дачного кооперативу «Ентузіаст», де люди з моменту поселення живуть без води й газу, а електрику там вимикають не тільки тоді, коли підривають електроопори.
«Тут живуть одні старі»
Садове товариство «Ентузіаст» розташоване в двох кілометрах від Вікторівки. На в'їзді в очі впадає будинок із російським прапором, встановленим на даху. На вулицях майже нікого: чоловік з дитячою коляскою і літня жінка. Пенсіонерка Марія Остапівна одразу йде на контакт, коли ми питаємо про наявність в її будинку електрики:
– У нас із п'ятниці (20 листопада – ред.) немає світла, з 12-ї ночі, – каже вона.
– Тобто у вас зникло світло до того, як підірвали (у ніч на неділю, 22 листопада) електроопори в Херсонській області? – уточнюємо ми.
– Так, – відповідає вона, – а хто підірвав, не знаєте? По радіо сказали, що терористи, а поле обклали вибухівкою.
На питання, чому на масиві електрика зникла раніше, ніж у всіх, жінка відповісти не змогла:
– Ми не знаємо, хто нам скаже? Тут одні старі живуть на дачах. Світла немає, зв'язку немає. І коли буде, ми не знаємо. У нас взагалі часто світло вимикають.
Перевіряємо мобільний телефон – індикатор, дійсно, показує відсутність мобільного зв'язку. Однак в іншому місці – є кілька поділок.
Новини місцеві дізнаються, спілкуючись один із одним, або з радіоприймача на батарейках.
Перші жителі в «Ентузіасті» оселилися ще на початку 80-х років. Незважаючи на це, сюди досі не провели ні газ, ні воду. За словами старожилів, усього тут дві тисячі ділянок, але населення – різне за етнічним складом – менше тисячі осіб.
У Сімферополі, Севастополі світло є, там забезпечують жителів. А в селах що? Нас ніхто вже не вважає тут за людей
– У мене газ у балоні. Вода проходить по той бік траси, наш директор збирала гроші, щоб провести воду до нас на масив, але нічого не робить. Ми вже давно просимо. Влітку трактор возить воду для поливу: 3 куба – 250 рублів, але її пити не можна. Питну воду беру в сусіда зі свердловини, але зараз немає світла, насос не працює, – говорить Марія Остапівна. – Ми навіть не можемо зателефонувати до аварійної або ще кудись, тому що зв'язок не ловить. У Сімферополі, Севастополі світло є, там забезпечують жителів. А в селах що? Нас ніхто вже не вважає тут за людей.
Напередодні, за словами Марії Остапівни, приїжджали її діти й привезли продуктів.
«Головне, щоб війни не було»
Проходимо ще дві вулиці. У гаражі одного з будинків бачимо чоловіка. Він охоче вступає в діалог.
– З п'ятниці немає світла. Увечері запалюємо свічки, сидимо якийсь час, а спати лягаємо раніше, – розповідає Талят.
Він працює сторожем, сьогодні в нього вихідний, він удома – з донькою. Зазвичай вона ходить до дитячого садка, але через проблеми з електрикою дітей на найближчий тиждень розпустили по домівках. Дружина під час нашого спілкування перебуває на роботі в школі.
– Дров трохи є, топимо, грубка не повністю весь будинок опалює, але на три кімнати вистачає. Все одно важкувато без електроенергії, – ділиться Талят.
До масиву чоловік із сім'єю переїхав у жовтні минулого року. Свердловини тут немає, оскільки пробурити її – дороге задоволення, 70 тисяч рублів. У дворі встановлена ємність із технічною водою, питну Талят привозить сам. Відсутність природного газу замінює газовий балон на вулиці.
– 21-е століття надворі, а води немає. Ми звертались до всіх інстанцій, все обіцяють, але ніяких дій не бачу, – говорить він із відчаєм у голосі.
Чоловік поскаржився, що в селі навіть не можуть провести інтернет.
– Інтернет у наші дні, як кажуть, сила. Начебто почали проводити, але голова масиву заборонила, не знаю чому.
На прохання висловити своє ставлення до інциденту в Херсонській області, що стався на вихідних, Талят відповідає:
Головне, щоб війни не було. Політика політикою, а страждає простий народ. Я за те, щоб усе було нормально
– Головне, щоб війни не було. Політика політикою, а страждає простий народ. Я за те, щоб усе було нормально.
З районного центру до кооперативу за останні кілька днів ніхто із «можновладців» не приїжджав. Люди, що живуть на масиві, ніби кинуті напризволяще. Тут немає ні газу, ні води, ні світла. Плюс до всього додались проблеми зі зв'язком, що працює нестабільно, у багатьох розрядилися телефони.
Дачний кооператив «Ентузіаст» – ніби острів без будь-якого зв'язку із зовнішнім світом.
Немає коментарів:
Дописати коментар