Він знав 22 мови та перекладав із 18-ти. Вийшов життєпис видатного перекладача Миколи Лукаша

Він знав 22 мови та перекладав із 18-ти. Вийшов життєпис видатного перекладача Миколи Лукаша  березня 2018 - 22:26 Facebook50 Twitter Google+ YouTube Український письменник, драматург Богдан Жолдак презентує книжку «Під зіркою Лукаша» та розповідає про поліглота та унікального українського перекладача Миколу Лукаша Він був найбільшим світовим перекладачем dsc01914.jpg Богдан Жолдак Громадське радіо Йому вдавалося робити в перекладі такі чудеса, які до того ніхто не міг створити. Свого «Фауста» Гете писав протягом 60-ти років, він був написаний різностилем, Гете вживав там мат. Всі світові перекладачі це пригладжували, а найстрашніше в цій історії було те, що друга частина містила цілі незрозумілі шматки — там йшлося про якийсь карнавал, шабаші. І німці не могли протлумачити, що їхній великий майстер мав на увазі. Коли Микола Лукаш переклав цей твір на українську мову (а почав він його перекладати у 12 років), Німецька академія мистецтв і всі філологи нарешті збагнули, що «Фауст» у собі містив, що мав на увазі великий Гете. Справа в тому, що Лукаш знав 22 мови, перекладав із 18-ти. Він володів таким ареалом лінгвістичних знань, що зміг пройти цими лабіринтами дуже високорозумних текстів. І Європа здригнулася. Більше не існує такого перекладача, який би міг пояснити німцям їхнього класика. Тільки за одним цим прикладом ми можемо говорити про те, що Микола Олексійович є найбільшим світовим перекладачем. Але його біда полягала в тому, що він перекладав на українську мову. Світ ще й досі не дуже знає Україну, а в 50-ті, коли ще був живий Сталін, що вони знали про Україну? Ця книжка вийшла, німецькі митці звернули на це увагу, але цей факт не був всесвітньо розповсюджений. Ще коли Лукаш був живий і коли його не викинули з друкувальних верстатів, його знала вся Україна. От він перекладає Лорку — всі знали, що книжка вийде. Виходить Лорка – всі біжать по крамницях і розмітають тираж. А коли йому «перекрили кисень» і 12 років нічого не друкували, то його почали забувати. Микола Лукаш народився 19 грудня 1919 року в Кролевці Сумської області  Уявіть собі, що таке 19-й рік. Це був кошмар, перші голодомори на Україні. І от у таких жахливих умовах народилася дитинка — сім’я не була багатою. Так трапилося, що він народився німий – не міг говорити. Це була трагедія для родини, але потім махнули рукою: «Німий — то й німий». Але його рідний дядько не вірив, що дитина німа. Він йому читав весь час книжки, всі казали: «Та що ти йому читаєш — він же нічого не тямить!» А він каже: «Ні, в нього дуже розумні очі, він все розуміє». Коли йому виповнилося п’ять років до Кролевця приїхав циганський табір. Там було дуже яскраво, гамірно — він бігав дивитися. Циганські діти не цуралися його, навпаки – гралися з ним, він із ними затоваришував. Коли цей табір поїхав, маленький Миколка зник із Кролевця. Одні казали, що він сам утік, інші – що його вкрали цигани. Його не було два роки. Він об’їздив із цими людьми всю Україну. Потім він від них втік і сам повернувся в Кролевець. Сім’я ахнула, коли його побачила. Ще раз ахнула, коли почула, що він блискуче балакає: швидко, дотепно, розумно… Але циганською мовою. Можливо, те що він заговорив циганською – індійською – мовою, створило з нього поліглота. Він дуже швидко опановував мови. В Кролевці було дуже багато розорених маєтків репресованих інтелігентів і можна було збирати незрозумілі книжки, які були розкидані у пограбованих обійстях. Ці книжки (а там було багато іноземних) Миколка Лукаш і почав читати. Підпільний гурток «Зелена лампа» Коли він вступив на історико-філологічний факультет, з однодумцями вони організували напівпідпільний мистецький гурток «Зелена лампа». Одного разу на засіданні цього товариства Микола Лукаш прочитав свій вірш «Собака Сталін». Це був десь 1937-38. Всі перелякалися і сказали: «Це тобі смерть і нам – за те, що були поруч». І Лукаш глибоко задумався про те, як йому жити далі. Тут йому спало на думку, що треба ставати перекладачем, тому що переклади менше цензуруються — не в таких обсягах, як оригінальна українська література. Лукаш «реставрує» мову, яка існувала в Україні в часи Бокаччо Він бере ці витерті, знищені слова, в величезному обсязі знову вставляє в обіг. Із 1964 року, коли вийшла ця книжка, всі українські письменники, поети, журналісти почали говорити іншою мовою. Вони побачили цей безмір і шалене багатство. Цензура програла цей бій одному Лукашеві. Видавець книжки Леонід Фінберг, очільник видавництва «Дух і літера», телефоном також розповів Громадському радіо про книжкову новинку та про серію, в якій вона вийшла. Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.  

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/kyiv-donbas/vin-znav-22-movy-ta-perekladav-iz-18-ty-vyyshov-zhyttyepys-vydatnogo-perekladacha-mykoly-lukasha