СБУ оприлюднила архівні дані про боротьбу КДБ із пам'яттю про Бабин Яр

ДОКУМЕНТ 27.09.2016 21:0027

Галузевий державний архів Служби безпеки України спільно з Центром досліджень визвольного руху виклав у Електронному архіві документи КДБ, які засвідчують, що радянські спецслужби перешкоджали вшануванню пам'яті жертв нацизму, у тому числі у Бабиному Яру.

Як повідомляє прес-центр СБУ, 25 опублікованих документів свідчать про заходи радянської держбезпеки та МВС із боротьбі із сіонізмом та "єврейським екстремізмом" у 1966-1978 роках. До найбільших "провокаційних екстремістських акцій" належало вшанування євреїв, загиблих від рук нацистів у Бабиному Яру.

"Щороку напередодні річниці нацистських розстрілів у Бабиному Яру 29 вересня чекісти відзначали в своїх документах наміри так званих "єврейських екстремістів" вшанувати жертви Бабиного Яру, а значить, використати річницю трагедії "з провокаційною метою" для "антигромадських проявів". КДБ намагався всіляко перешкодити будь-яким поминальним акціям, які не вписувалися в комуністичну ідеологію", - зазначає директор архіву СБУ Андрій Когут.

Зокрема, у спеціальних повідомленнях на ім'я Першого секретаря ЦК КПУ голова КДБ доповідав про заплановані єврейські акції та заходи КДБ щодо їх оперативного супроводження та часто зриву і затримання учасників.

Так, у 1966 році кадебістам стало відомо, що 19 вересня на мітингу в Бабиному Яру виступали відомі письменники Віктор Некрасов, Борис Антоненко-Давидович та Іван Дзюба. При чому, керівник спецслужби в УРСР Віталій Нікітченко оцінював реакцію єврейської молоді на заклики боротися проти антисемітизму та скріплювати співпрацю між українським і єврейським народами як "націоналістичну".

А 29 вересня 1974 року загін радянських дружинників припинив спробу групи євреїв покласти до пам'ятного каменя в Бабиному Яру вінки, букети та синьо-білі стрічки з написами "Жертвам фашизму" та "Ми не забудемо. Євреї з Риги та Москви" й установити дві металеві зірки Давида. Усі предмети дружинники вилучили.

Спецслужби докладали чималих зусиль, аби виключити навіть найменшу можливість інформації про дійсний стан ушанування жертв Голокосту в УРСР просочитися за кордон. "З метою запобігання присутності іноземців у районі Бабиного Яру і збору ними тенденційної інформації через можливості "Інтуриста" було змінено час прибуття в Київ туристичної групи із США - членів "Асоціації адвокатів штату Колумбії" чисельністю 76 осіб, зранку 29 вересня достроково відправлено до Львова автопоїзд із австрійськими автотуристами, було взято під контроль низку інших іноземців", - йдеться в одному з документів.

Навіть написи на вінках на кшталт "Жертвам фашизму від народу Ізраїлю" та "Народ Ізраїлю живий" органи КДБ у своїх документах розцінювали як "провокаційні".

Через панівну в Радянському Союзі антиізраїльську політику та підтримку палестинських бойовиків органи держбезпеки не дозволяли скорботні акції в пам'ять про євреїв, що загинули внаслідок палестинських терористичних актів. 7 вересня 1972 року чекісти та міліціонери затримали біля пам'ятного каменя в Бабиному Яру учасників покладання вінків на пошану ізраїльських спортсменів - жертв теракту на Олімпіаді у Мюнхені.

А 18 травня 1974 року дружинники та міліціонери перешкодили євреям покласти вінки в пам'ять про 25 ізраїльтян, які загинули за три дні до того в ізраїльському Маалоті від рук палестинських терористів. Вінки учасникам акції довелося покладати на Лук'янівському кладовищі.

Переглянути колекцію документів про боротьбу КДБ із "єврейським екстремізмом" та сіонізмом у Бабиному Яру можна в Електронному архіві визвольного руху (avr.org.ua).

Як відомо, під час фашистської окупації Києва у 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів євреїв та циган, радянських військовополонених, в'язнів Сирецького концтабору, а також радянських підпільників, членів Організації українських націоналістів, душевнохворих, заручників, "саботажників", порушників комендантської години та інших. Загалом протягом двох років у Бабиному Яру було розстріляно майже 100 тисяч осіб, дві третини з яких були євреї. За цей час тут було розстріляно 621 члена ОУН, серед них відому поетесу Олену Телігу.