ВТОРАЯ МИРОВАЯ.АСЫ ВОЗДУХА.СССР

Фамилия, Имя Отчество	Авиационный полк (Авиаполк)	Победы личные	Победы в группе	Самолёт	Количество вылетов / воздушных боёв	Примечания
Кожедуб, Иван Никитович	240 иап, 176 гвиап	64		Ла-5,Ла-5ФНЛа-7	330 / 120	+2 американских истребителя Р-51 «Мустанг», пытавшихся атаковать Ивана Кожедуба[7]
Покрышкин, Александр Иванович	55 иап, 16 гвиап	59	6	МиГ-3, Як-1,P-39 Аэрокобра	650 / 156	+8 неучтенных до 13.08.1941 г.
Гулаев, Николай Дмитриевич	27 иап, 129 гвиап	57	4	Як-1, ИЛ-2, ЛА-5, ЛА-7 P-39 Аэрокобра	290 / 69	в том числе 2 тарана (14 мая и 9 июня 1943 года в районе Белгорода).
Речкалов, Григорий Андреевич	55 иап, 16 гвиап	56	5 (6)[8]	И-153, И-16,P-39	450 / 122	+3 неучтенных до 01.08.1941 г. сбил наибольшее количество самолётов на P-39 «Аэрокобре»
Евстигнеев, Кирилл Алексеевич	240 иап, 178 гвиап	53	2	Ла-5Ф,Ла-5ФН	296 / >120
Ворожейкин, Арсений Васильевич	22, 728 иап, 32 гвиап	52	13 (14)[9]	И-16, Як-7Б,Як-9	>300 / 90	6 / 13 — в Монголии
Глинка, Дмитрий Борисович	45 иап, 100 гвиап	50	6	P-39 АэрокобраЛА-7, МИГ-3	300 / 100
Попков, Виталий Иванович	739 иап, 5 гвиап	41	13	Ла-5ФН	475 / 113	включая 1 таран (17 апреля 1945 года районе города Котбуса (Германия)). По данным М. Быкова имел 41 / 1 победы, а по данным Н.Антошкина имел 60 побед.
Колдунов, Александр Иванович	866 иап	46	1	Як-1, Як-9,Як-3 ЛА-7	412 / 96	+1 P-38 ВВС США
Скоморохов, Николай Михайлович	164 иап	46	8	Ла-5	605 / 143
Бобров, Владимир Иванович	237, 27 иап, 129,104 гвиап	43	23	И-16, P-39 Аэрокобра	577 / 159	13 / 4 побед в Испании
Костылёв, Георгий Дмитриевич	5 иап БФ, 3, 4 гвиап БФ, инспектор штаба ВВС БФ	43	3	ЛаГГ-3, Ла-5	418 / 112	Сбивший наибольшее количество самолётов ас морской авиации
Грицевец, Сергей Иванович	ОИАГ	42	7	И-16		30/7 побед в Испании, 12 в Монголии
Алелюхин, Алексей Васильевич	69 иап, 9 гвиап	40	17	Ла-5ФН, Ла-7	601 / 258
Серов, Владимир Георгиевич	159 иап	39	8	Ла-5	300 / 104	включая 1 таран (26 июня 1944 года в районе города Выборга)
Голубев, Василий Фёдорович	13 иап БФ, 4 гвиап БФ	39	12	И-16,Ла-5, Ла-7	589 / 133
Покрышев, Пётр Афанасьевич	7, 154, 159 иап,27 гвиап	38	8	И-16, Як-7, P-40E, Ла-5,Як-9	305 / 60	По другим данным 22/7 лично и в группе[10]
Бабак, Иван Ильич	45 иап, 100, 16 гвиап	37	4	P-39 , МИГ-3	330 / 103	По другим данным 35 / 5 лично и в группе[11]
Луганский, Сергей Данилович	162, 270 иап	37	6	ЛаГГ-3, Як-1,Як-7	390 /	включая 2 тарана (первый таран 14 сентября 1942 года в районе Сталинграда, второй — совершил 27 сентября 1943 года у с. Мишурин Рог Кировоградской области), включая 1 победу в группе в войне с Финляндией
Долгих, Анатолий Гаврилович	ВВС БФ	36				включая 1 таран (в 1943 году на Балтике).
Фёдоров, Иван Васильевич	307, 812 иап	36	1	Як-9Т	416 / 106	включая 1 таран (10 мая 1943 года в районе станицы Абинской Краснодарского края). 9 самолётов уничтожил на аэродромах[12].
Камозин, Павел Михайлович	296, 66 иап	35	13	P-39	200 / 70
Лавриненков, Владимир Дмитриевич	69, 4 иап, 9 гвиап	35	11	Як-1, Ла-7	448 / 134	включая 1 таран (23 августа 1943 года в районе села Александровка Ростовской области). По данным М. Ю. Быкова имел 38 / 6 побед
Решетов, Алексей Михайлович	157, 273 иап, 31 гвиап	35	8	Як-1Б	821 / 200
Чубуков, Фёдор Михайлович	154 иап, 29 гвиап	34	5	И-16, Як-7, P-40E, Як-9	350 / 100
Гнидо, Пётр Андреевич	13, 248 иап, 111 гвиап	34	6	Ла-7	412 / 82
Кочетов, Александр Васильевич	629, 43 иап, 54 гвиап	34	8	Як-9	488 / 105	По данным М. Быкова имел 20 / 11 побед
Сытов, Иван Никитович	5 гвиап	34	4	Ла-5 , МИГ-3	250 /	включая 2 тарана (первый таран 3 апреля 1943 года над рекой Северский Донец, второй — возможно совершил 16 октября 1943 года над Днепром).
Смирнов, Алексей Семёнович	153 иап, 28 гвиап	34	15	И-153, P-39Q, P-39D	457 / 72
Зайцев, Василий Александрович	129 иап, 5, 105 гвиап	34	19	ЛаГГ-3, Ла-7	427 / 163	2 посадил на аэродром
Комельков, Михаил Сергеевич	104 гвиап	33	7	P-39	321 / 75
Степаненко, Иван Никифорович	4 иап	33	8	Як-9, Як-9Т	414 / 118	По данным М. Быкова имел 31 / 9 побед
Боровых, Андрей Егорович	157, 728 иап	32	14	«Харрикейн» Мк. II, Як-7Б	>500 / ~150
Краснов, Николай Фёдорович	402, 31, 116 иап	32	10	МиГ-3,ЛаГГ-3, Ла-5	400 / 100	включая 1 таран (29 января 1945 года под Будапештом (Венгрия)). По данным М. Быкова имел 40 / 1 победу
Кулагин, Андрей Михайлович	249 иап	32	7	И-16, Як-1,ЛаГГ-3,Ла-5ФН	762 / 146	По данным М. Быкова имел 30 / 5 побед
Рязанов, Алексей Константинович	736 ИАП, 4 ГвИАП	32	16	И-16, МиГ-3, «Харрикейн», Як-7, Як-9.
Баранов, Михаил Дмитриевич	183 иап, 9 гвиап	31	28	МиГ-3, Як-1	285 / 85	включая 2 тарана (вечером 6 августа 1942 года под Сталинградом). 6 самолётов уничтожил на аэродромах.
Головачёв, Павел Яковлевич	900 иап, 9 гвиап	31	1	ЛаГГ-3, Як-1,P-39, Ла-7	457 / 125	По данным М. Быкова имел 30 / 1 победу.
Клубов, Александр Фёдорович	10 иап, 16 гвиап	31	19	P-39	457 / 95	По данным М. Быкова имел 31 / 16 побед
Марков, Василий Васильевич	116 иап	31		И-16, Ла-5,Як-9, Як-9У,Як-3	369 / 88	По данным М. Быкова имел 29 личных побед.
Ситковский, Александр Николаевич	15 иап	31		Як-1, Як-9Т,Як-3	160 / 50	По данным М. Быкова имел 25 личных побед.
Куманичкин, Александр Сергеевич	943 иап, 41, 176 гвиап	31	4	Ла-5, Ла-7
Султан, Амет-хан	4 иап, 9 гвиап	30	19	И-153, Як-1,Як-7А, P-39,Ла-7 Як-7А	603 / 150	включая 1 таран (31 мая 1942 года над Ярославлем)
Архипенко, Фёдор Фёдорович	129 иап	30	14	И-153, ЛаГГ-3, Як-1, Як-7Б, P-39Q	467 / 102
Чурилин, Алексей Павлович	611 иап	30		И-153, ЛаГГ-3, Як-1, Як-3	> 300 / ?	По данным М. Быкова имел 26 личных побед.
Денисенко, Владимир Гурьевич	32 иап	30			> 300 / ?	По данным М. Быкова имел 24 личные победы
Дунаев, Николай Пантелеевич	16, 270 иап	30	7		592 / 65
Тарасов, Павел Тимофеевич	15 иап, 812-й иап, 274-й иап	30	2	МиГ-3, Ла-5,Як-1, Як-9,Як-9Т	300 / 100	28.05.1943 г. принудил к посадке на свой аэродром Bf-109G-4/R6 (Wr.N 14997). Лётчик унтер-офицер Херберт Майсслер (Uffz Herbert Meissler) из 7./JG52 пленен 29.08.1941 г. сбил редкий Ме-115 (Ме-109F2)[13]
Сафонов, Борис Феоктистович	72 сап ВВС СФ, 78 иап ВВС СФ, 2 гсап ВВС СФ	20	5	И-16, «Харрикейн», P-40E «Киттихаук»	234 / ?	включая 3 неподтверждённые личные победы (засчитаны на основании радиопереговоров во время последнего боя, в котором погиб Сафонов)

Кожедуб Іван Микитович[ред. • ред. код]

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

4 зміни у цій версії очікують на перевірку. Стабільну версію було перевірено 3 січня 2016.

Іван Микитович Кожедуб
Маршал авіації
Загальна інформація
Народження	8 червня 1920 Ображіївка, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, УНР
Смерть	8 серпня 1991 (71 рік) Москва, РРФСР, СРСР
Національність	українець
Військова служба
Роки служби	1939–1991
Приналежність	СРСР
Вид ЗС	ВПС СРСР
Рід військ	Винищувальна авіація
Війни / битви	Друга світова війна: • Курська битва • Битва за Дніпро Корейська війна
Нагороди та відзнаки
Матеріали до статті на Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Кожедуб (прізвище).

Іва́н Мики́тович Кожеду́б (нар. 8 червня 1920, Ображіївка, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, УНР — пом. 8 серпня1991, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський льотчик-ас німецько-радянської війни, найрезультативніший льотчик-винищувач в авіації союзників за весь час Другої світової війни. Тричі Герой Радянського Союзу (1944, 1945). Маршал авіації (1985).

Зміст

  [сховати] 

• 1Життєпис
• 2Список повітряних перемог
• 3Літаки на яких воював Кожедуб
• 4Цікаві факти з життя військового пілота
• 5Військові звання
• 6Нагороди
• 7Почесні звання
  • 7.1Мапа почесних звань
• 8Вшанування Пам'яті
  • 8.1Україна
  • 8.2Росія
  • 8.3У кінематографі
• 9Примітки
• 10Література
• 11Посилання

Життєпис[ред. • ред. код]

Народився в українській селянській родині в селі Ображіївка, (зараз Сумська область, Україна). Закінчивши у рідному селі семирічну школу, вступив у 1934 до школи робітничої молоді в Шостці. Восени 1936 р. розпочинає навчання в Шосткинському хіміко-технологічному технікумі і одночасно в місцевому аероклубі.

У Червоній Армії з 1940. В 1941 закінчив Чугуївську військову авіаційну школу льотчиків. Служив в ній інструктором.

З початком Німецько-радянської війни разом з авіашколою евакуйований на станцію Манкент Південно-Казахстанської областіКазахської РСР. Після численних рапортів з проханням відправити на фронт його бажання було задоволено.

На фронті з березня 1943, коли у складі дивізії прибув на Воронезький фронт. Учасник Курської битви, битви за Дніпро,Нижньодніпровської, Корсунь-Шевченківської та Умансько-Ботошанської наступальних операцій, повітряного бою на ближніх підступах до Румунії в травні-червні 1944 року, Білоруської, Прибалтійської, Вісло-Одерської, Східно-Померанської, Берлінськоїнаступальних операцій. Свій перший бойовий виліт зробив 26 березня, але невдало: його Ла-5 отримав пошкодження в бою, а при поверненні ще й був обстріляний радянською зенітною артилерією. З великими труднощами Кожедуб довів винищувач до аеродрому і зробив посадку. Місяць літав на старих машинах, поки не отримав новий Ла-5. Пізніше воював на Степовому фронті.

Бойовий рахунок молодший лейтенант Кожедуб відкрив 6 липня в ході битви на Курській дузі, збивши бомбардувальник Ju 87.

До кінця війни гвардії майор Кожедуб здійснив 330 бойових вильотів, у 120 повітряних боях збив 64 літаки противника (сюди не входять 2 американських P-51, збиті ним весною 1945 року, які першими напали на нього, напевне прийнявши за гітлерівця). Свій останній бій, в якому збив 2 FW-190, провів в небі Берліна. За всю війну жодного разу не був збитий. Його вважають найкращим асом авіації союзників.

Після війни працював на відповідальних посадах у ВПС, у 1950–1953 роках командував авіадивізією, що воювала в Північній Кореї. На посаді командира дивізії Кожедуб пробув до 14 лютого 1955 року, коли був направлений на авіаційний факультет академії.

У 1956 закінчив Військову академію Генерального штабу. З 1964 — 1-й заступник командуючого авіацією Московського Військового округу, з 1971 працював у центральному апараті ВПС, з 1978 — у групі генеральних інспекторів МО СРСР.

Помер 8 серпня 1991. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Список повітряних перемог[ред. • ред. код]

В офіційній радянській історіографії підсумок бойової діяльності Кожедуба виглядає як 62 літаки противника, збиті особисто. Однак недавні архівні дослідження показали, що ця цифра трохи занижена — в нагородних документах (звідки вона, власне, і була взята) з невідомих причин відсутні дві повітряні перемоги (8 червня 1944 — Ме-109і 11 квітня 1944 -PZL P.24), між тим як вони були підтверджені — офіційно занесені на особистий рахунок льотчика^[1]

№ п/п	Дата перемоги	Тип літака	Місце перемоги
1	06.07.1943	Ju 87	на захід від Завидівки
2	07.07.1943	Ju 87	ст. Гостіщево
3	09.07.1943	Bf 109	Красна Поляна
4	09.07.1943	Bf 109	на схід від Покровки
5	09.08.1943	Bf 109	Прелєстний
6	14.08.1943	Bf 109	Іскрівка
7	14.08.1943	Bf 109	Коломна
8	16.08.1943	Ju 87	Рогань
9	22.08.1943	Fw 190	Люботин
10	09.09.1943	Bf 109	на північ від Іскровки
11	30.09.1943	Ju 87	на південний-захід від Бородаївки
12	01.10.1943	Ju 87	на захід від Бородаївки
13	01.10.1943	Ju 87	на захід від Бородаївки
14	02.10.1943	Bf 109	Плоске
15	02.10.1943	Ju 87	Петрівка
16	02.10.1943	Ju 87	на південний-захід від Андріївки
17	02.10.1943	Ju 87	на південний-захід від Андріївки
18	04.10.1943	Bf 109	на північний-захід від Бородаївки
19	05.10.1943	Bf 109	на південний-захід від Красного Кута
20	05.10.1943	Bf 109	на захід від Куцевалівки
21	06.10.1943	Bf 109	Бородаївка
22	10.10.1943	Bf 109	Дніпрово-Кам'янка
23	12.10.1943	Ju 87	на північ від Плоского
24	12.10.1943	Bf 109	на південь від Петрівки
25	12.10.1943	Ju 87	на південь від Домоткані
26	29.10.1943	Ju 87	Кривий Ріг
27	29.10.1943	He 111	на захід від Будівки
28	16.01.1944	Bf 109	Ново-Злинка
29	30.01.1944	Bf 109	на схід від Нечаївки
30	30.01.1944	Ju 87	на захід від Липівки
31	14.03.1944	Ju 87	Осіївка
32	21.03.1944	Ju 87	Лебедин — Шпола
33	11.04.1944	PZL P.24	Сирка
34	19.04.1944	He 111	на північ від Ясс
35	28.04.1944	Ju 87	на північний-схід від Вултуру
36	29.04.1944	Hs 129	Хорлешти
37	29.04.1944	Hs 129	Хорлешти
38	03.05.1944	Ju 87	Тиргу Фрумос — Думбревіца
39	31.05.1944	Fw 190	на схід від Вултуру
40	01.06.1944	Ju 87	Чужа Вода
41	02.06.1944	Hs 129	на захід від Стинка
42	03.06.1944	Fw 190	Редиу-Улуй — Тетер
43	03.06.1944	Fw 190	Редиу-Улуй — Тетер
44	03.06.1944	Fw 190	на північний-захід від Ясс
45	07.06.1944	Bf 109	Пирлиця
46	08.06.1944	Bf 109	Кирпиці
47	22.09.1944	Fw 190	на північний-захід від Стренчі
48	22.09.1944	Fw 190	на південний-захід від Рамнієки — Даксти
49	25.09.1944	Fw 190	на північний-захід від Вальмієра
50	16.01.1945	Fw 190	на південь від Студзяна
51	10.02.1945	Fw 190	на північний-захід від аеродрому «Морін»
52	12.02.1945	Fw 190	на захід від Кинітц
53	12.02.1945	Fw 190	на захід від Кинітц
54	12.02.1945	Fw 190	озеро Китцер-Зеє
55	17.02.1945	Me 262	на схід від Альт-Фрідлянд
56	19.02.1945	Bf 109	на північ від Фюрстенфельда
57	11.03.1945	Fw 190	на північ від Брюнхен
58	18.03.1945	Fw 190	на північ від Кюстрин
59	18.03.1945	Fw 190	на північний-захід від Кюстрин
60	22.03.1945	Fw 190	на північ від Зеєлова
61	22.03.1945	Fw 190	на схід від Гузова
62	23.03.1945	Fw 190	станція Вербіг
63	17.04.1945	Fw 190	Вріцен
64	17.04.1945	Fw 190	Кінітц
Літаки союзників (винищувачі США)
65	квітень 1945	Р-51	в районі Берліна
66	квітень 1945	Р-51	в районі Берліна

Літаки на яких воював Кожедуб[ред. • ред. код]

• Ла-5
• З травня 1944 Іван воював на Ла-5ФН (бортовий № 14)
• З Серпня 1944 — на Ла-7.

Цікаві факти з життя військового пілота[ред. • ред. код]

Іван Микитович Кожедуб на фоні Ла-5ФН (бортовий № 14)

З травня 1944 воював на Ла-5ФН, побудованому на кошти колгоспника Сталінградської області В. В. Конєва. Через кілька днів збив на ньому Ju 87. Протягом 6 наступних днів збив ще 7 літаків. Наприкінці червня він передав свій Ла-5ФН К. А. Євстигнєєву (згодом двічі Герою Радянського Союзу), а сам спрямований у навчальний полк для перепідготовки на винищувач Ла-7.

Перший в історії реактивної ери літак, збитий в повітряному бою та ще й гвинтовим противником. Це сталося 15 лютого 1945 р. над річкою Одер. Кожедуб збив реактивний винищувач Me-262 унтер-офіцера К. Лянге з I./KG(J)54. «На реактивний літак сів ас, який мав 180 збитих літаків, — згадує генерал-полковник авіації в відставці Сергій Горєлов. — Швидкість потужна. Доганяє. Особливо коли заґавишся, а він по прямій, без маневру йде». Німецький ас шукав Кожедуба, полював на нього, але Кожедуб знайшов його скоріше. Реактивного «мессера» переграв не швидкістю, а самою лише майстерністю. В небі Франкфурта-на-Одері. На максимальній межі можливостей літаків, при величезних перевантаженнях, він із своїм веденим зайшли у хвіст «мессершмідту».Титоренко — його літак був трохи вище — відкрив вогонь першим. Ме-262 — і це була вже паніка — тікає вліво, і тут його зустрічає Кожедуб. І гордість німецького авіапрому перетворюється у вогненну кулю.

Наприкінці війни американськими льотчиками в зоні дій радянської авіації було збито радянські винищувачі. І. М. Кожедуб вилетів і особисто підбив два американські винищувачі, які були винні у цьому акті агресії.^[2] У книзі Миколи Бодріхіна «Радянські аси»^[3] наведено дещо інші обставини цього епізоду: Кожедуб відігнав від американського бомбардувальника німецьких винищувачів, які атакували його; після чого його самого атакували американські винищувачі з дуже великої дистанції. Кожедуб збив два американських літаки; судячи зі слів американського льотчика, який вижив, американці прийняли літак Кожедуба за німецький Фокке-Вульф.

У ході Корейської війни Кожедуб командував 64 ВАК, проте в повітря йому підніматися заборонили.