субота, 30 вересня 2017 р.

Квітка Цісик-гордість Украіни.

Квітка Цісик[ред. • ред. код]

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Квітка (Квітослава-Орися) Цісик
англ. Kvitka Cisyk (Kacey Cisyk)
Цісик Квітка.jpg
Квітка Цісик, 1989 р.
Основна інформація
Дата народження4 квітня 1953
Місце народженняКвінз, Нью-Йорк
Дата смерті29 березня 1998
Місце смертіМангеттен, Нью-Йорк
КраїнаFlag of the United States.svg США
Національністьукраїнка
Професіяспівачка
ОсвітаВища школа музики і мистецтва,
Харпер-коледж,
Маннес-коледж
Співацький голосколоратурне сопрано
Жанрблюз, фолк, оперний спів
ПсевдонімиKacey (абревіатура з ініціалів К. С.)
Співпрацяголос компанії Ford Motors
ЛейблABC Records[en],
Arista Records[en],
KMC Records
kvitkacisyk.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
commons: Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Цісик.
Кві́тка Ці́сик (англ. Kvitka Cisyk, також Kacey Cisyk від ініціалів К. С.; 4 квітня 1953, Квінз, Нью-Йорк — 29 березня 1998, Мангеттен, Нью-Йорк) — американськаспівачка українського походження, популярна виконавиця рекламних джинґлів у США, оперна і блюзова співачка, виконавиця українських народних і популярнихпісень. Пісня «Ти осяюєш моє життя»[en] (англ. You Light Up My Life), яку вона виконала для однойменного фільму, отримала 1978 року «Оскар»[1] і «Золотий глобус»[2] у категорії «Найкраща пісня до фільму», а також номінувалася на нагороду «Греммі» у категорії «Пісня року»[3].


Дитинство та юність[ред. • ред. код]

Народилася 4 квітня 1953 року в нью-йоркському районі Квінз (нейборгуд Озон-Парк[en]) в сім'ї Іванни (дівоче прізвище — Лев) та Володимира Цісиків — післявоєнних емігрантів із Західної України[4].
Володимир Цісик ще з дитинства навчав своїх доньок грати на скрипці та фортепіано. Так Квітка пізнала скрипку, коли їй було лише чотири роки. Марія, врешті, стала відомою піаністкою, була директором консерваторії у Сан-Франциско, вела майстер-класи у Карнегі-холі. Квітка ж, крім гри на скрипці в акомпануванні сестри Марії, опановувала сценічне мистецтво в Балетній Школі відомої балерини Роми Прийми-Богачевської (головна роль у балеті-казці «Попелюшка», 1967 рік; балетна сцена опери «Анна Ярославна» у Карнегі-Холі, 1969 рік), співала в хорі, займалася вокалом[5]. У хорі Квітка часто співала з маленьким Майклом Джексоном, майбутнім королем поп-музики[6]. Крім того, займалася кінним спортом[7].
Дитячі й юнацькі роки Квітки Цісик проходили за звичними для української емігрантської родини школярсько-вишкільними заняттями. В буденні дні Квітка Цісик навчалася в американській стандартній школі, а по суботах прямувала до «Школи українознавства» (Озон-Парк), куди її записали батьки, намагаючись зберегти зв'язок з батьківщиною та українським людом. Крім того, більшість українського емігрантського юнацтва мала за честь перебувати в рядах пластунів, де їхні наставники продовжували виховувати та спрямовувати в любові до України. Які б заробітки не мала українська родина в еміграції, справою честі було відкласти кошти на літній табір для своєї дитини. Не була винятком й родина Цісиків. З 7 до 16 років юна пластунка Квітка відвідувала ці тритижневі табори в горах — жили в наметах, щовечора збиралися довкола великої ватри, вчили українські пісні, пізнавали українські обряди та звичаї. У «Пласті» здобула ступінь пластуна-розвідувача. 1967 року організувала з дівчат 30-го куреня імені «Софії Галечко» в Нью-Йорку (Улад Пластунів Юнаків та Пластунок Юначок, УПЮ) співочий гурт «Соловейки», яким керувала протягом трьох років. До складу гурту входили пластунки-розвідувачки Реня Сафіян, Віра Самощак, Христя Зимна, Марійка Гой, Марійка Костів, Ліда Прокоп, Марта Навроцька, Ліда Голюка, Уляна Ільницька й Оксана Шуль. Дівчата виконували пластові, народні та популярні пісні, супроводжуючи спів грою на гітарах.
...спів є повний свіжости, ніжности і розуміння музичної культури[8].
...юначки вправляють пильно, де і як лише можуть під проводом енергійної Квітки Цісик, а репертуар пісень щораз поширюється[9].
Квітка Цісик виступала з гуртом на пластових таборах, на різноманітних великих культурних заходах української громади — юнацька Орликіада та Свято Весни; оселя «Вовча тропа» в Іст-Чатемі під час приїзду Верховного Архієпископа Кардинала Йосипа Сліпого; вишивані вечорниці; вечір самодіяльності з нагоди 20-річчя Пластової Станиці в Нью-Йорку (на плівку були зроблені записи українських народних пісень, але їх доля невідома); вечір молодих талантів у Літературно-мистецькому клубі в Нью-Йорку[8][9][10]. Але через свою постійну музичну зайнятість Квітка потроху залишає «Пласт». Згодом, у зрілому віці, закладений в дитинстві вишкільний український фундамент відіграв чималу роль у творчій натурі співачки.

Навчання[ред. • ред. код]

Після закінчення 1970 року Вищої школи музики і мистецтва у Нью-Йорку Квітка Цісик навчалася протягом одного року в Харпер-коледжі — складовій частині Університету штату Нью-Йорк у Бінгемтоні (англ. State University of New York at Binghamton, SUNY at Binghamton)[11], де в той час її старша сестра Марія викладала гру на фортепіано. Тоді вже мала декілька записаних власних пісень[11]. В січні 1971 року ініціативним комітетом (голова — Любомир Зобнів[12]), який складався переважно зі студентів Харпер-коледжу, до Дня соборності України була створена телевізійна програма «Думки про Україну» (англ. «Thoughts of Ukraine»)[13]. Сценарій підготували Марія Цісик (викладач музики) та Марія («Міма») Коропій (аспірант з французької мови; ведуча української програми на радіо)[14][15]. В програмі були представлені українські народні танці; прозвучали поеми Тараса Шевченка, пісні у виконанні Квітки Цісик під гітарний супровід Богдана Соханя (студент з Нью-Йорка) та Юрія Турчина (студент Ратгерського університету)[16], пісні під супровід фортепіано Марії Цісик. Окремі виступи були гармонійно об'єднані фотографічним матеріалом з України та фоновою музикою, яку вибрала та відтворила для програми Марія Цісик. Ввечері 22 січня програма «Думки про Україну» вийшла в ефірі WINR-TV[en].
Показово, що телепрограма стала цінним активом для святкування Українського Дня, отримала одностайні схвальні відгуки багатьох американців українського походження в цій місцевості, а також представників інших національностей.
[розгорнути]
Оригінальний текст (англ.)
— Любомир Зобнів, голова ініціативного комітету[13]
Липень-серпень 1971 року Квітка провела в Бельгії на шеститижневому семінарі «Європейська опера» (англ. European Opera Seminar), вигравши стипендію SUNY на стажування в Гентській консерваторії за ролі в студентських оперних постановках. В Генті вона студіювала оперний спів поруч з такими зірками нью-йоркської Метрополітен-опера, як тенор Вільям Льюїс[en](директор семінару), диригент Мартін Ріх[en], сопрано Марія Дорньє та мецо-сопрано Мерилін Хорн[en]; співала в оперній постановці «Ріголетто» Верді. Це дало молодій співачці можливість під час студій безпосередньо спостерігати за роботою професіоналів. В кінці навчального семестру відбувся сольний виступ Квітки Цісик, за який вона отримала схвальні відгуки у свідоцтві, виданому після стажування[17][18].
Повернувшись з Бельгії, продовжила навчання в Маннес-коледжі у Нью-Йорку по класу скрипки. Але, зрештою, пісняпереважила. Через рік Квітка покинула скрипку та перейшла на навчання по класу академічного співу[19][17]. Згодом, віддаючи шану батькові, Квітка Цісик в одному з інтерв'ю так прокоментувала свій вчинок: «Я мала його пальці й техніку, але мріяла співати, і досі почуваюся винною, що покинула скрипку…»[19]. Вчилась у відомого хранителя та популяризатора віденської оперної традиції Себастьяна Енгельберга. 1974 року закінчила Маннес-коледж. За час навчання декілька разів була стипендіатом братсько-допомогового Українського Народного Союзу, як членкиня 457 відділу[20][11].
Співачка мала рідкісне колоратурне сопрано. За оцінками музикознавців, голос Квітки мав неймовірний вокальний тембр, у якому виділявся особливий, дзвінковий обертон, притаманний лише сопрановій колоратурі; рідкісний вокальний тембр Цісик містив у собі очевидні скрипкові тони[21]. До того ж, Квітка вміла співати так званим «білим голосом» — своєрідною манерою жіночого фольклорного співу, яку можна почути в карпатських селах. У Квітки є кілька пісень в альбомі «Пісні України», заспіваних «білим голосом»[22][23].

Творча діяльність[ред. • ред. код]

Квітка співає під час зйомок «Have You Driven a Ford Lately?»
Під час зйомок «Have You Driven a Ford Lately?»
Після смерті батька (Володимир Цісик помер від інсульту в 1971 році, коли Квітці було сімнадцять[19]) потреба заробляти на життя звернула молоду співачку з оперного шляху в світ джинґлу. Певний час вона виступала в клубах Нью-Йорка та не втомлювалась надавати свої записи продюсерам і рекламним агенціям для прослуховування; багато разів співала оригінальні мелодії Юрія Турчина для Радіо «Свобода» — записи робились під егідою Юрія Денисенка, який на той час працював ді-джеєм на радіостанції[24]. Це, зрештою, принесло позитивні результати. В середині 1970-х Квітка відчайдушно увірвалася в світ реклами на телебаченні та радіо, де її чекала справжня американська слава.
Ще студенткою Квітка, взявши собі псевдонім Кейсі, не відчувала жодних труднощів у різних музичних стилях. Її почали запрошувати джазові, поп- і рок-зірки. Цісик допомагала Роберті Флек, Бобу Джеймсу, Дейвіду Сенборну, Майклу Болтону, Карлі Саймон, Лінді Ронстадт та іншим[25], а також Квінсі Джонсу — відомому продюсеру-аранжувальнику Америки, котрий відкрив феномен Майкла Джексона.
Працювала над записом саундтреків до художніх фільмів та брала в них участь як акторка[26]:
Неодноразово брала участь у комерційних проектах. За допомогою її витонченого співу свій імідж створювали корпорації ABC, NBC, CBS, Burger King, McDonald's, American Airlines та Delta Air Lines, Coca-Cola, Pepsi-Cola та інші. З початку 1980-х вона стала однією з найдорожчих і найпопулярніших виконавиць джинґлів у США — рекламних мотивів для радіо й телебачення[17][6]. 1981 року Квітка записала для компанії «Ford Motor» рекламну пісню «Have You Driven a Ford Lately?»[28]. Відтоді й аж до смерті вона залишалася єдиним голосом цієї автомобільної компанії. 1987 року в компанії «Ford» підрахували, що загальна аудиторія Квітки склала понад 20 мільярдів слухачів — майже в чотири рази більше ніж населення Землі на той час. Це світовий рекорд для корпоративного соліста[19][17]. Також виконувала джинґли для Chevrolet, Cadillac, Toyota.
1983 року разом з матір'ю відвідала Україну. Це був неафішований і перший (як і останній) раз, коли Квітка завітала до історичної Батьківщини. На той час її пісні були заборонені в Україні. Цей візит обмежився гостюванням у приватних помешканнях. Відтак і жодних концертів, жодних творчих зустрічей (лише пізніше, в жовтні 1996 року, сестра Марія відвідала Україну з фортепіанними виступами та презентувала родину Цісиків на Міжнародному музичному фестивалі «Київ Музик Фест'96»[29][30]).
Перший диск з українськими піснями «Kvitka» або «Songs of Ukraine» («Пісні України») був записаний 1980 року, другий «Two colors» («Два кольори») — 1989 року. У період між записами сталося розлучення з першим чоловіком композитором-аранжувальником Джеком Кортнером і одруження 11 червня 1983 року з інженером звукозапису Едвардом Раковічем[31]. Однак усі троє працювали над обома українськими альбомами, у створенні яких особливо посприяв її другий чоловік Едвард. Завдяки своїй професійності, душевній натурі та щедрості (на запис обох альбомів витратила 200 тис. доларів) Квітка зібрала для запису альбомів 40 найкращих студійних інструменталістів Нью-Йорка, тих, кого собі не могли дозволити відомі поп-зірки США. Партію рояля виконувала старша сестра Марічка. Як наслідок — 2 альбоми української легкої музики. За словами самої Квітки, ці альбоми не були бізнес-проектами, а скоріше родинною справою, це був подарунок для всіх українців, хоч би в якій частині світу вони жили, музика для душі, пам'ять про свою батьківщину. Співачка та її перший диск зібрали 1988 року багато нагород на фестивалі в Канаді, а 1990 року обидва альбоми були номіновані на премію «Греммі» в категорії «Contemporary folk».
1989 року Квітку намагалися запросити для участі в концерті діаспори в рамках фестивалю «Червона рута»; 1992 року — в концерті з нагоди 2-ї річниці незалежності України з піснею «Я піду в далекі гори»; пізніше були перемовини про серію концертів на Батьківщині. Як зазначила двоюрідна сестра Квітки Цісик, співачка мала певну засторогу перед виступами на надто людних концертах, відтак це, та її постійне студійне навантаження ставали перепонами в запланованих гастрольних турах, і по Україні в тому числі.
Квітка Цісик планувала випустити третій україномовний альбом з колисковими або сучасними піснями, але цьому не судилося статися — її життя передчасно обірвалося[6]. Останньою піснею, записаною Квіткою, були «Журавлі» на слова Богдана Лепкого. Згодом пісня стала символом трагічної долі самої співачки:
«
Чути кру-кру-кру
В чужині помру,
Заки море перелечу —
Крилонька зітру…
 »

Хвороба та смерть[ред. • ред. код]

1992 року у Квітки діагностували рак молочної залози. Щоб надихнути дружину та підняти їй настрій, Ед Раковіч розіслав через інтернет-спільноту Ukes запит з проханням написати Квітці. Цю ініціативу підтримала українська програма на радіо CKJS[en] у Вінніпезі, яке повідомило слухачів, аби вони писали безпосередньо Квітці або відправляли листівки та листи до станції, які згодом планувалося передати співачці[32].
Почався довгий, болючий семирічний шлях терапії, а Квітка продовжила наполегливо працювати. Останній професійний джинґл вона наспівала за декілька місяців до смерті[17].
29 березня 1998 року в Нью-Йорку, не доживши 5 днів до свого 45-річчя, Квітка спочила в мирі вдома, в оточенні родини.
Поминальні служби пройшли по обидва боки Атлантики. 30 березня була проведена невелика приватна служба у Верхньому Вест-Сайді Мангеттена. 2 квітня панахида відбулася в каплиці на Аскольдовій могилі в Києві[33][34].
Слова подяки та суму пролунали від багатьох українських об'єднань, організацій з Канади та США[35]:
Ти відродила в нас справжню любов до нашої української пісні.
Ти принесла нам радість, сум, спогади про наше дитинство та свою любов до України.
Ти торкнулася серця та душі українців у всьому світі.
[розгорнути]
Оригінальний текст (англ.)
Від цієї хвороби померли також її мама та сестра: 1994 року — мама Іванна, а 2003 року — старша сестра Марія.

Творчий доробок[ред. • ред. код]

Перша платівка — «Ivanku» (1970)[ред. • ред. код]

«Ivanku», 1970
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svgОркестр і співаки Ірени Біскуп за участю Квітки Цісик і Валдіміра «Іванку / Ivanku» (1970) // YouTube
На зламі десятиліть у 1969—1970 роках була записана та видана перша вінілова платівка «Ivanku», на якій можна почути голос Квітки Цісик. Повна назва — «Іванку та інші улюблені пісні молодих українців» (англ. Ivanku and other favorite songs of young ukrainians). Збірка українських народних і популярних пісень була записана оркестром і співаками Ірени Біскуп за участю Квітки Цісик і Валдіміра — Володимира Старосольського (англ. Valdimir, Wolodymyr Starosolsky).
А1 «Гарі, гарі» / «Gari, gari» (popular scout song) — 3:42
А2 «Іванку, Іванку» / «Ivanku, Ivanku» (folk song from Lemkian region, Ukraine) — 3:59
А3 «Дощова весна» / «Spring in the rain» (BVM) — 2:09
А4 «Пливе човен» / «My love is returning» (ukrainian folksong) — 1:46
А5 «Ой верше, мій верше» / «My high mountain» (ukrainian folksong) — 3:52
В1 «Циганочка» / «Tsyhanochka» (gypsy love of mine) — 2:41
В2 «Карі очі, чорні брови» / «Unforgettable brown eyes» (ukrainian folk song) — 2:28
В3 «Тихо, тихо Дунай воду несе» / «Gently flows the Danube» (ukrainian folksong) — 3:29
В4 «Трембіта» / «Trembita» (BVM, carpathian shepherd’s horn) — 1:22
В5 «Золотий лист» / «Come away» (BVM) — «Golden leaf» (ukr. lyrics by Irena Biskup) — 2:52
В6 «Заграй мі, цигане старий» / «Play, old gypsy, play» (ukrainian folk song) — 1:43

Англомовні роботи[ред. • ред. код]

«You Light Up My Life (Original Sound Track)» (1977)[ред. • ред. код]

Вінілова платівка, збірка саундтреків до однойменного фільму Джозефа Брукса[en]. Загальний час звучання — 26:18[36][37].
Цього ж року вийшов сингл з титульною піснею[38].
Опубліковано о

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)