ІНТЕРВ'Ю
ЧЕКАЛКІН РОЗПОВІВ, ЯК ЙОГО КОЛЕГИ ЧАСІВ СРСР ТРЕНУВАЛИ В КРИМУ СВІТОВИХ ТЕРОРИСТІВ – ІНТЕРВ'Ю
15:48 5 жовтня 2016 | ІНТЕРВ'Ю
Дмитро Чекалкін у програмі "ЗаЧай.com" на "5 каналі" розповів про те, що: сьогоднішні протистояння на Близькому Сході заклали ще радянські спецслужби; уникнув вербування у КДБ за допомогою міцної кави; відмовлявся працювати з Януковичем; історичні теми треба досліджувати історикам, а не політикам; "95 кварталу" не вистачило почуття міри
– Запросив я сьогодні на вечір "ЗаЧай.com" Дмитра Чекалкіна, єдине що не попередив, що буде дощ – в нас такий чай гарячий, дощ холодний. Доброго вечора чи вже доброї ночі.
– Дочекався Чекалкін на запрошення від Романа Чайки.
Я ВІДЧУВАВ, ЩО ЦЕ ЗАГРОЗА, ЩО ДЕМОКРАТИЧНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ В УКРАЇНІ – ЦЕ ЗАГРОЗА СТАБІЛЬНОСТІ В РОСІЇ, АЛЕ Я НЕ ДУМАВ, ЩО ТАК ДАЛЕКО ДІЙДЕ
– Так, давненько ми не чаювали. Я хотів, щоб у нас буда така, можливо, навіть несподівана розмова.
– Хотів спочатку спитати, що виготовляє ваш спонсор "Надін", а то…
– Чай, чай. Спробуйте, непоганий, до речі.
– А то можу спаплюжити репутацію ненароком.
– Давайте ми почнемо з того, що у вашому житті, я думаю, як і у житті багатьох, ось ці останні два роки – це інші. У нас є тепер вже життя до і після. Якщо ми думали, що Майдан це все буде ділити, то виявилося інакше – життя до війни і от після початку цієї війни. Ви аналізували для себе, а що у вас, всередині Дмитрія Чекалкіна змінилося?
– Багато речей. По-перше, сприйняття нашого північного сусіда як найстрашнішого ворога. Хоча я згадую…
– А до 2013-го ви так не сприймали?
– Я якраз у грудні 2013 року зробив прогноз. Пам’ятаю, мене запросили тоді на круглий стіл, ВВС проводило, і в прямому ефірі якраз у мене брали інтерв’ю. І я кажу, що ви знаєте, ви недооцінюєте небезпеку, яка сьогодні є в російському суспільстві, і головне в тому, що Путін – особистість, яка загрожує дійсно світовому порядку. Тобто я фразу таку кинув і вийшло, що дійсно це стало пророцтвом.
– Відчуття війни не було?
– Я відчував, що це загроза, що демократичні перетворення в Україні – це загроза стабільності в Росії, але я не думав, що так далеко дійде.
– Знаєте, перед нами, я дотепер не можу це пережити, у нас у вечірній програмі були різні гості-політики і там був такий один колишній "регіонал", вони тепер "Опоблок" називаються, і він каже: "а за нас війни не було". От що вам хочеться в такий момент сказати людині, яка до сих пір не може зрозуміти, що це через них вона є.
– Ну дійсно через них, тому що за останні роки панування Януковича практично знищувалася і СБУ, і Міністерство оборони.
– Я вас запитую, що би вам хотілося в такий момент, коли чуєте подібне? Бо я згадую стрічку Андруховича, "добре б кинути гранату". Але ну це така не файна стрічка напевно в цій ситуації.
– Якби війни не було, була б капітуляція. Тому що насправді ми лишилися без зброї в останні дні буквально.
ЯКЩО ПОДИВИТИСЯ НА 1970-80-ТІ РОКИ – КУДИ ВІДСИЛАЛИ НА РОБОТУ, НА ПРАКТИКУ, У ВІДРЯДЖЕННЯ МОЇХ КОЛЕГ – ВІЙСЬКОВИХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ? П’ЯТЬ КРАЇН ПЕРШИХ У СПИСКУ – ЦЕ СИРІЯ, ІРАК, ЄМЕН, ЛІВІЯ, АЛЖИР. МИ ЗАКЛАЛИ ПІДВАЛИНИ ДЛЯ СЬОГОДНІШНЬОГО ПРОТИСТОЯННЯ
– Але ж ви добре їх знаєте? Я згадую, ми колись з вами про це говорили, можливо наші глядачі не знають, ви закінчили єдиний тоді в "совку", це був Московський військовий інститут іноземних мов – у вас арабська, іврит. Це ви такі молоді, це Юрій Щербак такий молодий і це оспіваний Бобом Діланом Ясір Арафат.
– Так, Ясір Арафат, але це вже були такі роки, коли він був таким абсолютно відірваним від реальності. Пам’ятаю, я перший раз зустрівся з ним, коли ще працював перекладачем в Алжирі, штаб-квартира Організації визволення Палестини була в Алжирі. Бачив на з’їзді його – абсолютно інша була людина, тому що після того як там трапилася аварія – він впав у гелікоптері і в нього там були вже…
– Слухайте, але ж його називали терористом, ні?
– Дійсно, вони воювали за підтримки Радянського Союзу. Ми ж готували не тільки палестинських терористів. У нас у Криму так звана база підготовки світових терористів Перевальна, славетна, де мої колеги навчали представників різних арабських країн воювати з імперіалістами. Я просто зараз коли згадую 1970-ті…
– Ви кажете мої колеги, стоп-стоп-стоп. Це означає, що і Дмитро Чекалкін має…
– Я в Перевальному не був…
– Ну ви теж готували терористів?
– Ну не терористів, ми готували…
– Антиімперіалістів?
– Там, де я працював, ми готували у тих військових закладах, військових центрах, ми готували регулярні війська – сирійців, йорданців, алжирців, іракців. Тобто так сталося, якщо зараз подивитися на роки, коли я навчався та закінчував інститут, там кінець 1970-х – 1980-ті роки, куди відсилали на роботу, на практику, у відрядження моїх колег – військових перекладачів. П’ять країн перших у списку – це Сирія, Ірак, Ємен, Лівія, Алжир.
– Всюди, де бабахнуло.
– Ми заклали підвалини для сьогоднішнього протистояння.
Я 10 РОКІВ ВІДПОЧИВАВ НА ПЛЯЖАХ СЕРЕДЗЕМНОГО МОРЯ НА НАЙКРАЩИХ КУРОРТАХ ЯК ВІЙСЬКОВИЙ ПЕРЕКЛАДАЧ, А МОЇ ОДНОКАШНИКИ СИДІЛИ ТАМ НА ВІДСТАНІ 15-20 КІЛОМЕТРІВ НА ПІДВОДНИХ ЧОВНАХ І ПРОСЛУХОВУВАЛИ
– Я просто колись говорив із одним старим кадебістом, він мене тролив, казав, що ми про тебе, внука ворога народу, все знаємо і твоя папка десь є. Папка на Дмитра Чекалкіна у Москві десь є? Вас вербували чи ні?
– Вербували. Мало того, я був першим у списку, тому що я був найкращим студентом на своєму курсі, мені навіть у Кремлі видавали червоний диплом.
– А завербували чи тільки вербували?
– Ні-ні. Дивіться, в нас було правило першої руки – в КДБ, потім 9-те управління Генштабу. Не 9-те управління, а Головне розвідувальне управління, а потім вже 9-те управління. КДБ на співбесіду запрошувало, і я був першим. Так просто відмовитися і сказати, що я не хочу – це був 1985 рік, просто так відмовитися…
– А що від вас хотіли?
– Ну щоб я пішов…
– Туди, на Близький Схід?
– Ні, ну спочатку треба було закінчити лісову школу, два-три роки провчитися, потім вже... В мене родина членів сім’ї ворогів народу…
– А у вас так само є папочка така?
– Я знав, що таке НКВД, тому в мене жодного бажання туди йти служити не було. Але просто так відмовитися неможливо було, тому я пройшов там перші психотести, а потім мені кажуть – вам треба пройти медичну комісію, але ви вже практично офіцер, для вас це формальність. А в мене трошки підвищений тиск і мене врятувала кава. Я випив дві чашки міцної кави, приїжджаю туди, на Луб’янку, в цей центральний госпіталь, поліклініку, вимірюють тиск – 140/90. Ну, кажуть, ви перехвилювалися, давайте за два тижні ви прийдете. Я за два тижні знову випиваю міцної кави, приходжу, вони вимірюють і кажуть – ну дійсно, на жаль, ми не можемо вам підписати.
– Шпигун із поганим тиском?
– І мені пощастило, тому що поки я тягнув резину в КДБ, ГРУ теж набрало вже з моїх однокашників. Мені досі соромно перед ними, тому що коли я за 10 років відпочивав на пляжах Середземного моря на найкращих курортах як військовий перекладач, то вони сиділи там на відстані 15-20 кілометрів на підводних човнах і прослуховували, займалися радіоперехопленням.
ТРЕБА ПРОСТО РОЗУМІТИ, ЩО ВПРОДОВЖ ДЕСЯТИЛІТЬ В ІЗРАЇЛЬСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ АНТИУКРАЇНСЬКІ СТЕРЕОТИПИ СТВОРЮВАЛИСЯ І УКОРІНЮВАЛИСЯ. І КДБ ДОКЛАЛО МАКСИМУМ ЗУСИЛЬ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ РОЗСВАРИТИ ДВА НАРОДИ
– А потім, коли ви повернулися в Україну, не даремно кажуть, ви були одним із піонерів української дипломатії та ще й у такому регіоні – Близький Схід – де Україна не мала підготовки. Мінімум свідчень – ми знайшли тільки одну фотографію, де молодий Президент Кравчук, і ви там теж молодий. Я просто хотів запита – а Кравчук який він був? Це ви з ним як перекладач працювали?
– Ну я з усіма Президентами працював в ролі перекладача, практично. Єдине – з Януковичем відмовлявся, коли мене запрошували.
– Так Кравчук у той час був затятим комуністом?
– Ні, він був обережним. Буквально кожне слово зважував і тим більше його дружина іноді… я пам’ятаю, ми їдемо по Старому Єрусалиму і там екскурсовод, громадянка Ізраїлю, викладає свою версію, я трошки її виправляю…
– Версію чого?
– Конфлікту – хто такі палестинці, чи всі вони терористи чи ні. Я трошки її там виправляю, пам’ятаю, що Леонід Макарович так уважно слухає, а дружина його мене в бік – не порушуйте протокол, не піднімайте цю тему. Тобто він був обережний, дружина ще обережніша. Я перекладав його промову в Кнесеті, де він вибачався перед євреями за ті злочини, які на українській землі відбувалися.
– До речі, про злочини. Те, що збурило всіх в стінах тільки не Кнесету, а українського Кнесету – Верховної Ради. Приїжджає президент Ізраїлю, наскільки я розумію, номінальна така фігура, тобто, в їхній ієрархії це ізраїльська "британська королева", назвемо його так. Але те, що він сказав, давайте згадаємо.
"Багато пособників злочинців були українцями. Серед них особливо виділялися бійці ОУН. Вони знущалися над євреями, вбивали та катували їх і в багатьох випадках передавали німцям".
– Будь-яка людина, маючи зараз у руках Google, в тому числі й президент, може легко зрозуміти, що це вже якось не вкладається, коли там ОУНівець з ксивою в задній кишені, приходить і вбиває ОУНівку Олену Телігу і інших її побратимів у Бабиному Яру. От що це було – ми вже розуміємо, але ми не розуміємо, от ви в Ізраїлі працювали, а як би треба було йому відповісти?
– Треба просто розуміти, що впродовж десятиліть в ізраїльському суспільстві ці стереотипи створювалися і укорінювалися. І справа Дем’янюка, яка тягнулася фактично 20 років, дуже вплинула на свідомість мільйонів громадян Ізраїлю. І ми стикалися з тим, пам’ятаю, ми шукали приміщення для того ж Юрія Миколайовича, резиденцію посла, і коли чує жіночка, що це Україна – "я українцям дам? Та ви що?" І КДБ доклало максимум зусиль для того, щоб розсварити два народи.
– А виходить так, що Радянський Союз проводив антиізраїльську весь час кампанію. Перші карикатури, які з’являлися в тих "перцях"-"крокодилах", пам’ятаєте – запряжені зі с пейсами єврей і українець з тризубом.
– Так, але в той самий час українських націоналістів звинувачували в тому, що вони були…
– Так виходить, що їхній президент "ватник", чи що?
– Справа в тому, треба розуміти, наскільки це укорінено у свідомості сучасного Ізраїлю, що українці це… Тобто, перша асоціація, яка виникає зі словом Україна – це поплічник фашистів, німців.
– Слухайте, так і кримських татар всіх виселяли, і ічкерійців, казали – за національною ознакою.
– Так. І тому, коли я свого часу був консулом в Ізраїлі, я завжди йшов на всі ефіри, щоб розповісти про те, що український народ під час Другої світової війни постраждав не менше, ніж євреї. Кількість загиблих українців не менша, ніж кількість загиблих євреїв.
– Але ж вони все це знають – і що робив митрополит Шептицький, і як повстанці допомагали і переховували їх.
– Наскільки мені відомо, митрополита Шептицького не долучили до списку.
– Не долучили, але ж добре відомі їм всі ці речі.
– Хоча відомо, що в перші буквально тижні окупації українські націоналісти приймали Гітлера як єдиного, хто може подолати Сталіна і йшли на співпрацю, і буквально декілька тижнів було там…
– Якби ви працювали як дипломат після такого конфузу, от просто одним реченням? Хто б мав дати відповідь йому – Президент, спікер, прем’єр-міністр?
– Це питання історичні, які треба досліджувати історикам. І українські Президенти неодноразово вибачалися перед єврейським народом за ті злочини, які були скоєні на українській землі – за участі, без участі українців. Я б не став цю тему розкручувати.
ДОБРЕ, КОЛИ КРІМ ПОЧУТТЯ ГУМОРУ Є ЩЕ Й ПОЧУТТЯ ТАКТУ, І ПОЧУТТЯ МІРИ
– Я візьму іншу тему. Вечір, дощ, ви дуже серйозний, хоча всі знають Дмитра Чекалкіна як людину, яка народжує мільйон анекдотів на конвеєрі, і це анекдот, який цитується – жарти і всі інші.
– Скоріше адаптую щось старе, просто перероблюю.
– Немає значення, як ви це робите. Ваш гумор це "хай-фай", а є гумор, який збирає великий кеш, велику кількість проданих квитків, але виникає зовсім інакше. Давайте в Латвію з вами переїдемо і подивимося, що там казала людина, яка продає з білбордів золото і називалася кандидатом у майбутні президенти України – Зеленський з "95 кварталу".
– Я вже неодноразово висловлювався стосовно цього.
– Так, я знаю, читав і всі напевно чули. Я зараз про інше питаю. Це просто їхня стеля? Я маю на увазі – "совєтський КВН", який приїхав з Кривого Рогу? От чесно сказати, щоб не дипломатично.
– Є такий принцип. Добре, коли крім почуття гумору є ще й почуття такту, і почуття міри. Вони перейшли межу, і те, що було б доречно в якомусь вузькому колі таким чином пожартувати, абсолютно недоречно було жартувати перед "руссо-туристо", які в той час зібралися в цьому залі, в "Дзінтарі". Виникає в той час асоціація з тим, припустимо, вони так розказують про рідну Україну, а в той самий час один із наших співвітчизників, може, кулю отримав від цього "руссо-туристо" на Донбасі.
– Так а все таки, проблема в "пєтросянщині", в цій "совковій" традиції чи в тому, що "вата" – вона і в Латвії "вата"?
– У притчах Соломонових є такий вислів, я українською, на жаль, не знаю, як правильно. Російською: "При многословии не миновать греха, а сдерживающий уста свои – разумен". Тобто якщо ти видаєш таку кількість продукту – вони ж практично сьогодні монополісти в царині українського телевізійного гумору – якщо ти видаєш таку кількість контенту, то рано чи пізно в тебе будуть якісь провали.
– Ви їх сприймаєте як конкурентів, які витіснили вас?
– Ні. Мені нещодавно телефонував Орлуша і каже – запропонували мені співпрацю з "95 кварталом", в них виходить по буднях програма "Чистоnews" називається, і каже – як ти вважаєш, чи варто мені співпрацювати з ними? Я кажу, я не так багато приділяю часу телебаченню, не дивився всі їх програми, але коли я потрапляв на цей їхній "Чистоnews", мені здавалося що це більш-менш пристойний продукт. Я йому якраз порадив саме в цьому напрямку з ними співпрацювати. Я віддаю належне їх енергії. Ви бачите, що люди займаються улюбленою справою. Я б не став їх називати тільки заробітчанами, тому що вони дійсно живуть цим проектом.
СЬОГОДНІ ОЧІКУВАТИ, ЩО НАШЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ БУДЕ ВЕСТИ НАСЕЛЕННЯ ВИКЛЮЧНО ВГОРУ, – ВАЖКО. ВОНИ ВСІ ЗАЛЕЖНІ ВІД РЕКЛАМНИХ БЮДЖЕТІВ, ЇМ ТРЕБА РЕЙТИНГИ, ЇМ ТРЕБА ЗАРОБЛЯТИ, ХОЧА Б ПОКРИВАТИ НЕВЕЛИЧКУ КІЛЬКІСТЬ ВИТРАТ
– А я вас про якість питаю, я не про їхні заробітки, роботи і т.д.
– Так знову ж таки, якщо ти даєш таку кількість продукту, то рано чи пізно у тебе будуть якісь провали.
– Так це провал чи це просто відображення внутрішнього світу?
– Взагалі телебачення, тим більше перші канали, які в списку сьогодні українському нашому, в рейтингах, – це мас-маркет. Це розраховано на попит, на найширші в Україні аудиторії. Я завжди розповідаю цю притчу про те, як колись Сократ вів своїх учнів по дорозі на Акрополь, і там дорога ця довга і важка. Їм зустрілася афінська куртизанка, повія, яка сказала: "Напрасны все твои труды, философ. Мне достаточно приподнять полы своих одежд и все твои ученики пойдут за мной". "Да, – сказал Сократ, – но ты ведешь их вниз, а я веду их вверх". Тобто сьогодні очікувати, що наше телебачення буде вести населення виключно вгору, – важко. Вони всі залежні від рекламних бюджетів, їм треба рейтинги, їм треба заробляти, хоча б покривати невеличку кількість витрат.
– У нас немає успішних телевізійних проектів. Це не є бізнес-проект. Це ми знаємо.
– Вони збиткові, вони всі збиткові.
– Але ви свого часу були президентом такої ТРК?
– Це не секрет, власники багатьох українських телеканалів пропонували очолювати або бути генеральним продюсером.
– У вас була ТРК "Київські відомості", правильно?
– Після того як я свого часу президентом ТРК "Київські відомості", навіть ще ЮТАР певний час…
– Так, але дивіться, ТРК "Київські відомості" є Михайла Бродського, правильно? Це є ваш кум чи ні?
– Так.
– Кум правильно? Тобто ви страждаєте усіма хворобами українського суспільства – кумівство?
– Кумівство, так. Ну тоді насправді найбільшими засновниками і найбільшими власниками найбільшого пакету були "приватівці" – Коломойський і Боголюбов, Тігіпко.
– Бєня і Моня, як казали в народі?
– Вони визначали тоді політику. Якщо ви пам’ятаєте, коли Бродського заарештували, я створив тоді комітет захисту свободи слова і заступниками в мене були, троє заступників у мене було, Олександр Турчинов, Олександр Лавринович, Олександр Волков.
– Слухайте, фантастичні люди були, які персонажі зникли з наших і з ваших мультфільмів тепер через те, що ви зійшли зі сцени.
– Я сам не зійшов зі сцени.
Я ДУЖЕ ДОБРЕ ВІДЧУВАЮ ЕНЕРГЕТИКУ КОЖНОГО МІСЦЯ – У ВР ЩОСЬ ПОРОБЛЕНО, ТАМ ЩОСЬ СТРАШНЕ
– Я знайшов цитату. Ваш кум в інтерв’ю 2005 року сказав: "Ви кажете, що про квоти не йдеться"… Це коли він ще казав про свою партію… "А взагалі у вас якісь домовленості з "Батьківщиною" Юлі Тимошенко були?" І тут ваш кум каже: "Були. Мені запропонували, щоб я та Дмитро Чекалкін увійшли в президію "Батьківщини". Слухайте, така кар’єріща! Так а чому відмовилися?
– Ну мені пропонували там у першу п’ятірку партії, і інші партії мені пропонували. Ви знаєте, я живу на Садовому провулку, Садова вулиця в мене – це десь 100 метрів до Верховної Ради, а комітети ВР просто за стіною моєї кухні, а навпроти – шостий під’їзд Кабміну. І свого часу Михайло мені дав посвідчення помічника народного депутата і я один-єдиний раз зайшов туди, у Верховну Раду.
– Що не сподобалося?
– Я дуже добре відчуваю енергетику кожного місця – там щось пороблено, там щось страшне. Тим більше, я презентував тоді Олега Медвєдєва, якого запросили з Москви, він тоді був власкором "Київських відомостей"…
– Тобто Олег Медвєдєв, який зараз є радником?
– Той самий. Я запропонував його як головного редактора "Київських відомостей", і ми прийшли, оскільки Медведчук тоді викупив пакет в газеті, з цим було пов’язано те, що "Київські відомості" почали знов друкуватися, тому що на певний час заборонили взагалі друк, заборонили розповсюджувати…
– Але ви від історії відійшли.
– Ось ми зайшли в кабінет Медведчука, в той самий час дзвонить телефон президентський…
– Кучма на дроті?
– І підхоплюється Медведчук і так стоїть як солдат, знаєте. Мені тоді так стало дивно і смішно – тоді одна з найбагатших людей в Україні, віце-спікер парламенту і настільки принизливо для своєї гідності так себе поводив. І після цього, я ж кажу, я міг заходити в цю Верховну Раду впродовж восьми років з тим посвідченням – снідати, вечеряти, обідати. Я жодного разу туди не зайшов, тому що відчуваю… Знаєте, воно ж там все стоїть на… там же геопатогенна зона, геопатогенний розлом – і ВР, і Кабмін, і Жовтневий палац аж до Майдану все це.
– Ну у Жовтневому я це відчував, але я собі це пояснив тим, що там була катівня НКВД .
– Так. Брати моєї бабусі там у 1937 році…
У ГІТЛЕРА Ж НЕ БУЛО ТЕЛЕБАЧЕННЯ, В НЬОГО БУЛО ТІЛЬКИ РАДІО І ГАЗЕТИ. А У СЬОГОДНІШНЬОГО ГІТЛЕРА В РУКАХ НАЙПОТУЖНІШИЙ МЕХАНІЗМ МАНІПУЛЮВАННЯ ГРОМАДСЬКОЮ ДУМКОЮ
– Це там, де всі "русскіє звьозди" будуть виступати. Тут, до речі, Корольова Наташа зі всіма Тарзанами приїжджає.
– Я, на жаль, не слідкую.
– Я просто сьогодні їхав до вас і це побачив. Думаю так – або безстрашна, або все-таки треба повторити рядок з Андруховича "добре б кинути гранату". От на що вони надіються, коли їдуть сюди?
– Ну ви знаєте, я не приділяв би такої уваги.
– Вона казала – "Крым наш, я поддерживаю Путина".
– Серйозно? Люди помиляються. Нещодавно були гастролі Нікітіних і мене попросили у Facebook зробити оголошення. Я написав, не знаючи теж, що у них у 2015-му було інтерв’ю, в якому вони казали, що в Україні громадянська війна, що вони тут усі фашисти.
– Ви як добродушний фашист зробили їм рекламу?
– Я просто віддаю належне сьогодні потужності і міцності російського телебачення, російської пропаганди. Я сам свого часу був гвинтиком у цьому механізмі, який спаплюжив свідомість мільйонів.
– Але ж на вас же не діяв телеящик російський?
– Зараз не діє, а свого часу, поки я перший раз не потрапив за кордон і побачив дійсно на власні очі, як живуть ці "загниваючі імперіалісти", тобто я був провідником цієї ідеї, пропагандистом. Я ж секретарем партійної організації був! Першим комуністом на своєму курсі.
– А ГКЧП ви підтримали?
– Ні, та це ж 86 рік… Дивіться, я просто всім раджу ставитися поблажливо до росіян сьогоднішніх, тому що…
– До агресора поблажливо?
– Ні. Я маю на увазі до звичайних пересічних росіян, які під впливом пропаганди, яка настільки потужна сьогодні. У Гітлера ж не було телебачення, в нього було тільки радіо і газети. А у сьогоднішнього Гітлера в руках найпотужніший механізм маніпулювання громадською думкою.
– От ви сказали про пропаганду, я собі теж згадав. Колись під час Помаранчевої революції вдалося мені загостити такого, як він потім признався, а тоді він все заперечував, одного з співавторів темників і всіх інших речей – Глєбушку Павловського. Пам’ятаєте?
– Він же назвав мене блокбастер-фюрером Помаранчевої революції.
В МЕНЕ НЕ БУЛО НІЯКИХ ВЕЛИКИХ ОЧІКУВАНЬ ВІД ПРЕЗИДЕНТСТВА ЮЩЕНКА
– Я ж про що і хотів сказати. Він сказав, по-перше, що "не дали революції по морді". Це дослівна цитата. Але на запитання, чому програли вони, а у них же ставка була, відповідь – тому що, як він тоді казав, група "Веселі Яйця", яка швидко підхопила яєчний теракт. Перший масштабний теракт в історії України, в Івано-Франківську. Хочу просто нагадати наших глядачам, бо ми всі серії дивилися, але ось так як ви в 2013 році передбачали відчуття війни, так ви тоді теж передбачили. Давайте подивимося перші слова "Веселих Яєць". Ну що, ще раз пророчі слова? Чи через те, що ви були пропагандистом, ви знаєте як будувати контрпропаганду? Тобто Глєб Павловський був правий чи ні? Чи це знову ж таки "чуйка"?
– Ну насправді, ви знаєте, це тоді такий виклик був свідомості, коли двічі "несудимого професора" нам нав’язували з Москви, і мене просто це дуже сильно збентежило і вразило, тим більше коли я побачив статистику. Пам’ятаєте, Медведчук сказав в інтерв’ю "Кореспонденту" тоді, що "Ющенко не будет Президентом". Тобто я Ющенка, на жаль, знав ще з 90-х років…
– На жаль. Гарне слово.
– У мене не було якихось очікувань від його майбутнього президентства, але той факт, наскільки нахабно себе поводить Медведчук, мене це дуже сильно вразило. Потім я побачив статистику, що готовими за Ющенка проголосувати було 60% населення України, а вірили в його перемогу лише 15%. Тобто такий діагноз суспільству, і мене це вразило, і я зголосився зробити цей проект "Веселі Яйця".
– Так а це правда, що це було в кабінеті Тимошенко?
– Так. Бродський, брат Юлі Мостової – Льоша, Тимошенко і я. Вчотирьох тоді придумали.
– У пані Юлі в кабінеті? А вона яким чином долучилася, а якщо згадати?
– Ну тому що вона планувала… Ющенко тоді вже був отруєний чи…
– Ні-ні, я запитую, чи вона придумала, чи Дмитро Чекалкін, а вона сказала – добре?
– Дивіться, Льоша Мостовий придумав В.Я. – "Веселі Яйця".
– Бренд.
– Бренд. Взагалі спочатку планувалося, що це будуть білборди. Пам’ятаєте ж тоді: В.Я. – "тому що конкретний", "тому що послідовний". Ми зробили декілька таких жартівливих слоганів, які мали цю тему обігрувати.
– Тут Дмитро Чекалкін каже – робимо…
– Ні-ні, я зареєстрував на себе цю торгову марку. Рекламні агенції не брали в рекламу, якщо не буде партії справжніх яєць. Ми виготовили тут, під Києвом, досі коробки стоять в мене в офісі порожні від цих яєць, виготовили їх; вони потрапили на прилавки, тоді тільки погодилися компанії взяти. Але коли підписали договір, все-таки жодного білборду не з’явилося – вони побоялися. І після цього як варіант, все ж таки вже проект є, давайте, я тоді запропонував, у нас багато радійних гумористичних проектів, і був проект, який переробленими "запіченими" голосами, ми зробили, що "Сіній Воробєй" разом з "Золотим Гусаком", і стали цими "Веселими Яйцями".
– Але воно спрацювало, не шкодуєте, що тоді зупинили Януковича і, як ви сказали, на жаль, знав Ющенка.
– Ні, я маю на увазі, що в мене не було ніяких великих очікувань від його президентства.
– Зі всіма Президентами ви фактично на короткій нозі.
– Ну я з усіма працював – як перекладач, як дипломат, як ведучий свят.
– Але розумієте, коли ви працюєте з Президентами, ми не бачимо, як ви працюєте. Ось тут ми бачимо. (дивляться фото). Тут робота.
– Я порахував, що на останній президентській кампанії, там скільки було 20 кандидатів у нас, для десятьох я вів сімейні свята, весілля – і Порошенко, і Тимошенко.
– Тобто ви рокера, колишнього зятя Тимошенко бачили?
– Так, я був ведучим тоді весілля.
– Так він кльово грає? Rammstein виступав чи це легенди українського краю?
– Тоді, коли він почав виступати, вся аудиторія весілля розділилася на дві непропорційні групи – лишилося десь чоловік 10 біля сцени його фанатів, а решта від високих децибел втекли із залу.
ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ БУТТЯ – ІРОНІЯ І САМОІРОНІЯ
– Дивіться, ви не вгамовуєтесь. Я маю на увазі те, що ви не вгамовуєтеся продукувати власний найсучасніший мультимедійний продукт. І в одному з них, свіжих, ви випустили "Быкварь Новороссии". Я зупинився на літері "Д", бо вона головна для Новоросії. У нас півхвилини, щоб зрозуміти – ви далі на фронті, коли робите ці речі?
– Ну напевно. Статистика Facebook дозволяє вивчати свою аудиторію, на сьогодні в мене в середньому в місяць 4 млн користувачів заходять на мою сторінку.
– Так все-таки, це гумор, контрпропаганда чи захист Батьківщини?
– Одночасно і в першу чергу це гумор, тому що техніка безпеки буття – іронія і самоіронія. По-друге, це контрпропаганда і захист Батьківщини, тому що сьогодні статистика Facebook дає можливість вивчити аудиторію, як я казав вже, із 4 млн користувачів, які заходять на мою сторінку впродовж місця, мільйон – з Росії.
– Вау, мільйон з Росії дивиться такі речі, я уявляю, що вони думають, що пишуть у коментарях.
– Сьогодні вони побоюються висловлювати свої думки, якщо вони підтримують мій проект, тому є коментарі приховані.
– Вибачте, в нас більше вже немає часу. Мені вже внутрішні голоси як у Черновецького в голові вже говорять. Я хочу вам подякувати і сказати, що коли п’єш чай з Дмитром Чекалкіним, то важко уявити, що гумор – це не лише захисна функція організму, це теж внутрішній фронт, на якому воює Дмитро Чекалкін. До нових зустрічей.
– Дякую.
– Дякую вам.
Немає коментарів:
Дописати коментар