Tageszeitung: Євро 2016 – фронт військових дій для Росії
By Михайло Микитин Чер 21,2016 0- 0
- поділитися
- Facebook (0)
- Twitter (0)
- Google+ (0)
- LinkedIn (0)
Заявляти про себе всьому світу – цей російський девіз годиться і для спорту. І тут всі засоби хороші: і допінг, і пропаганда
Росія вже кілька років веде себе так, ніби знаходиться у стані війни, на якій всі засоби хороші. Росія атакує і, тим не менш, підносить себе як жертву.
Не дивно, що одним з найважливіших фронтів стає спорт. Кожна перемога святкується як виграна битва, а поразка сприймається як ганьба і зрада батьківщини. Коли російська хокейна збірна після ЧС-2015 повернулася додому з титулом віце-чемпіона, жоден фанат не зустрів її в аеропорту.
Спорт в Росії, будучи ареною військових дій, стає справою державної важливості. Футбольні клуби спонсоруються державою або вірними державі олігархами, фанатські спільноти також користуються державною підтримкою. Держава робить це не з симпатії до фанатів – це ціна, яку вона платить за їхню лояльність.
Так, багато російських вболівальники приїхали на Євро-2016 у Франції не за власні кошти. Це лише посилює відчуття, що розбірки в Марселі були не випадковістю і традиційним “з’ясуванням стосунків” фанатів двох протиборчих команд, а, ймовірно, представляли собою організовану державою акцію. Було очевидно, що ядро груп молодиків становили натреновані хулігани, які діяли скоординовано.
Футбольні фанати в Росії – це частина навколодержавних воєнізованих силових структур, що стоять в одному ряду з козацькими сотнями, бандами байкерів, патріотичними військовими товариствами та вірними Путіну молодіжними рухами.
Нерідко, продовжує автор, фанати атакують опозиціонерів лівого спрямування, б’ють учасників протестних демонстрацій. Б’ються вони і між собою. Держава контролює їх лише частково.
Все це слід враховувати напередодні ЧС-2018. Що стосується футболу, то тут для Росії мова йде не про спорт і не про бізнес. Головне – це бажання продемонструвати свою силу всьому світу. Безпека гостей пріоритетом не є. Росія не збирається їм це гарантувати, та й не змогла б, навіть якщо б захотіла.
Джерело: Tageszeitung
Немає коментарів:
Дописати коментар