(відео) 21.10.2016, 16:30 Олексій Семенов – доброволець із позивним «Феофан», більше року воював на передових позиціях – у бойових розвідках та штурмах. За мужність і самовідданість Президент України Петро Порошенко минулого року нагородив Олексія Семенова орденом Б. Хмельницького ІІІ ступеня. Після повернення із зони АТО боєць відкрив у Черкасах
тематичний заклад, який безкоштовно пригощає учасників АТО і волонтерів. Журналістам «Громадського ТБ: Черкаси» Олексій розповів, чому вирішив розпочати тут свій бізнес, як потрапив у зону бойових дій та як війна змінює Україну. "Бліндаж" у Черкасах – Я взагалі є ресторатором, у мене свій заклад у Чигирині, якому вже близько 8 років, – розповідає Олексій Семенов (позивний "Феофан"). – І коли у зоні АТО ми щось готували в бліндажі чи грілися, я вже тоді думав: от є «Криївка» у Львові, але ж «криївки» – це з часів минулої війни. А зараз можна зробити щось схоже на те, що відповідає нинішнім реаліям. І тому я вирішив, що коли прийду з війни, то зроблю такий заклад – для своїх, для тих, хто повертається чи проїжджає повз. Олексій шукав місце, де можна було б викопати "бліндаж", як це роблять у зоні АТО, тож готове приміщення не підходило. Зрештою таке місце знайшли на виїзді з Черкас – тут зробили «копанку» 20 метрів завдовжки та 10 метрів завширшки. Атмосфера всередині повністю відповідає побуту військових: тут є прапори, ікони, дитячі малюнки, фото, ящики: – Звичайно, тут речі не сушаться, але цей бліндаж – практично копія тих, що на сході України, – розповідає боєць. – Буржуйки також є, тільки наша буржуйка дуже велика, а там у нас маленькі були, і ми на них готували, щось розігрівали, навіть куліш варили. "Це і бізнес, і допомога АТОвцям, і спілкування між собою" Кошти на відкриття закладу підприємець позичив у друзів. Колишній "айдарівець" каже, що хотів створити простір для спілкування, щоб кожен учасник АТО міг прийти сюди, поділитися спогадами та безкоштовно поїсти: – Не обов’язково мати посвідчення учасника бойових дій АТО, тому що "Правий сектор", ОУН – вони ж не мають нічого, так само, як і волонтери, – говорить підприємець. – Я, чесно кажучи, боявся, що буде дуже великий наплив і я фінансово не впораюся з навантаженням, але все нормально, люди приходять – небагато, але й немало – до 10 на день, тобто я витримую фінансово це навантаження. А до того ж ще просто відвідувачі заходять, тому є замовлення. Це і бізнес, і допомога АТОвцям, і спілкування між собою. Шлях до АТО Ще з 2000-х років Олексій Семенов був активним учасником революційних рухів – акцій "Україна без Кучми", Помаранчевої революції, а потім – і Революції Гідності. Після трагічних подій 2014-го на Майдані Олексій постійно допомагав своїм товаришам, потім їздив волонтером на схід України, де розпочалися бойові дії, а пізніше сам став добровольцем: – Поїхав своїм допомагати, тому що я професійний військовий, – згадує "Феофан". – Після Майдану на Донбас пішла молодь воювати, а вони ж нічого не вміють, то я й вирішив допомогти, і так почав воювати. Від дружини приховував наміри піти на фронт, каже – вона дізналася про все, коли повернулася з відпочинку в Туреччині: – Вона приїхала – а я уже в армії. Скандал, звичайно, трохи був, казала: як ти можеш, я сама залишилася! А я її заспокоював і казав, що все буде нормально. Але це був для неї шок. "Просто жаль було цих хлопців – це ж діти, треба було їм показати хоча б, як збирати автомати і як користуватися зброєю" Олексій Семенов закінчив Довгопільське військове училище за фахом озброєння. Він знається на самохідних протитанкових ракетних комплексах, керованих ракетах та іншому озброєнні, тож у зоні АТО не раз брав участь у небезпечних боях: – Просто жаль було цих хлопців – це ж діти, треба було їм показати хоча б, як збирати автомати і як користуватися зброєю. Ось так я і залишився. Потім оголошують: їдемо по тривозі. Ну взяв я кулемет і поїхав на штурм Георгіївки. Відвоювали, – згадує "айдарівець". У 2014 в "Айдарі" чоловік був офіцером 2-гої штурмової роти, починав бойовий шлях із Георгіївки, потім був офіцером-коригувальником вогню і авіанавідником. Далі в Олексія було ще кілька серйозних боїв у розвідці боєм. І після цього вже у 2015 році боєць перейшов у розвідку 43-ї бригади. Після двох контузій та поранення чоловік пішов з поля бойових дій. "Із тих, хто починали воювати разом зі мною з самого початку, убили половину" – "Айдар" – це як наше суспільство, – каже «Феофан». – Багато різних людей, 50% воює – реально знаходяться на бойових позиціях, беруть участь в операціях. 25% сидять в тилу, на бойові дії вони йти бояться, але хочуть бути корисними, тому сидять за 50-60 км від кордону, забезпечують життєдіяльність «Айдару». І ще 25% – це ті, що бігають по Україні і кричать, що ми – «айдарівці», і під цим виглядом грабують, жебракують, хоча жодного відношення до «Айдару» не мають, тільки десь шеврони взяли. А от із тих, що воювали, із тих, хто починали воювати разом зі мною з самого початку, убили половину, – розповідає доброволець. Життя після війни "В тилу більшість людей живе ще тим часом, який був до війни, до революції, от цим болотом" Олексій Семенов каже, що часто в суспільстві є деякі упередження щодо бійців, які повертаються додому, – мовляв, якщо АТОвці прийшли з армії, то вони налаштовані на бійки та конфлікти, є агресивними та некерованими: – Це не так. Народ після війни в основному хоче тиші і спокійного життя, – каже колишній боєць "Айдару". – Ті, що прийшли з війни, вони всі – на 99% – нормальні, просто вони стали більш патріотичними, більш принциповими. А тут в тилу більшість людей живе ще тим часом, який був до війни, до революції, от цим болотом. У собі Олексій Семенов також відчув зміни, каже – став більш загартованим та змінив стереотипні уявлення про Україну: – Я став більш принциповий: якщо раніше я заплющував очі на те, що крадуть у державних установах, то зараз я вже принципово до цього ставлюся. Взагалі війна народжує пасіонаріїв, народжує людей, які готові йти до кінця. І якщо з точки зору матері чи дружини загиблого – це велике горе, то з погляду розвитку нашого суспільства – війна дала великий поштовх. Раніше Україна навіть для мене була "шароварною": оці «ряжені» козачки, сприйняття України як якогось напівп’яного мужичка в шароварах із салом і з пляшкою горілки – воно все змінилося. Зараз Україна для мене і для більшості – це держава героїв, держава людей, які хочуть бути вільними на своїй землі і не зупиняться, і будуть іти до кінця. І що ще для мене змінилося – це сам принцип, що за Україну треба не гинути, а вбивати. Ворогів. Олексій Семенов упевнений, що війна змінює не тільки світогляд учасників бойових дій, а й впливає на вектор розвитку України в цілому: – Тільки в цьому році на параді Президент назвав ворога ворогом, сказав, що Росія – це є агресор. До цього часу політики "петляли", і досі ще багато хто каже, що Росія нам не ворог, і їх тут нема. Але я сам особисто бачив цих росіян, ми брали їх у полон, вони стріляли по нас, ми стріляли по них, попадали. І я вважаю, що країна дуже сильно змінюється, і це за рахунок того, що багато хто воює, а воюють в основному активні люди – пасіонарії. "Я впевнений, що наша армія і наша країна почала народжуватися два роки тому" Після закінчення військової служби Олексій продовжує стежити за розвитком подій. Колишній "айдарівець" переконаний – зараз в Україні народилася реальна армія: – Звичайно, ще є багато генералів, які залишилися ще з радянських часів. Зараз їх трохи змінюють, але більшість поки їх так і залишилася. Але все одно армія вже народилася, і це сталося у 2014 році. Я впевнений, що наша армія і наша країна почала народжуватися два роки тому.


Джерело: infomist.ck.ua
© infomist.ck.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар