понеділок, 13 лютого 2017 р.

Класика українського тероризму


Олена Павлова
Журналіст
13.02.2017
 
759

 

Класика українського тероризму

Оці всі книжечки – це так, для прикриття. Погляньмо правді у вічі, українська література – це потужна терористична організація. Зі своїм статутом і багатовіковими традиціями

І поки сучасні автори відпрацьовують методи масового терору на читачах, основні учасники ведуть боротьбу на найвищих рівнях. Тероризують якщо не царат чи цісаря, то вже радянську владу або її правонаступників.
Наприклад, Сергій Жадан, якого за "тероризм" майже депортували з Білорусі. Ніч на 11 грудня письменник провів у камері міліції. О другій ночі його з готельного номеру забрав патруль, пояснили, що з 2015-го поету заборонений в'їзд на територію Росії "за причастность к террористической деятельности". Через спільну візову зону заборона діє також у Білорусі та Казахстані. Письменнику поставили штамп про заборону в'їзду, але згодом після втручання МЗС таки анулювали.
Але "терорист" Жадан не діє сам. За собою поет має відточену багатовікову традицію угрупування "Українська література". Погляньмо на провідних діячів цієї терористичної організації:
Тарас Шевченко – "у заслання, під найсуворіший нагляд, із забороною писати й малювати".
Іван Франко – 4 рази був ув'язнений австрійською владою.
Валер'ян Підмогильний – автор роману "Місто" 11 січня 1935 року "визнав", що належав до групи письменників-націоналістів з терористичними настроями у ставленні до вождів партії.
Григорій Косинка – 1934-го звинувачений у приналежності до контрреволюційної терористичної організації. Розстріл.
Микола Зеров – "керував контрреволюційною терористичною націоналістичною організацією", у проміжках між терактами перекладав античну літературу. Соловки, розстріл.
Майк Йогансен – "участь в антирадянській націоналістичній організації з 1932-го, яка ставила на меті повалення радянської влади методами терору й збройного повстання, погодився особисто взяти участь у виконанні теракту проти керівників компартії та уряду".
Якщо поет в Росії – більше, ніж поет, то поет в Україні – не менше, ніж терорист
Остап Вишня – причетний до масового гіпнозу – бо коли його твори читали по радіо, радянські робітники припиняли працювати і кидалися до радіоточок. 1933-го превентивно звинувачений у контрреволюційній діяльності й тероризмі, зокрема в замаху на товариша Постишева. Табори ГУЛАГу.
Василь Стус – знаний "рецидивіст": 5 років позбавлення волі – 3 роки заслання – ще 10 років примусових робіт – 5 років заслання.
Як бачимо, Сергій Вікторович шанує традиції організованої групи "Українська література" і діє за статутом. Його старший колега Юрій Винничук кілька років тому теж писав пояснювальну міліціонерам, які прийшли зі звинуваченнями у порнографії та закликах до насильницького повалення влади віршем "Убий підараса!". Поки що чекаємо активних ходів від Юрія Андруховича. Оксана Забужко, як відомо з назви її найновішої книжки, знову влізає в танк. Бо якщо поет в Росії – більше, ніж поет, то поет в Україні – не менше, ніж терорист.
Олена Павлова, спеціально для Gazeta.ua